(UKR)
2 Corinthians
2
:
1
Розсудив же я сам із собою се, щоб знов у смутку до вас не прийти.
(UKR)
2 Corinthians
2
:
2
Бо коли я завдаю смутку вам, то хто мене розвеселить, як не той, хто засмучений через мене.
(UKR)
2 Corinthians
2
:
3
І написав вам се, щоб, прийшовши не мав смутку від тих, котрими годилось би менї веселитись, певен будучи про всїх вас, що моя радість для всіх вас.
(UKR)
2 Corinthians
2
:
4
Бо з великого горя, і туги серця написав я вам з многими сьлїзми, не щоб ви смуткували, а щоб пізнали любов, котрої в мене пребагате до вас.
(UKR)
2 Corinthians
2
:
5
Коли ж хто засмутив, не мене засмутив, а від части (щоб не отягчив я) і всіх вас.
(UKR)
2 Corinthians
2
:
7
Так що напротив лучче простїть і утіште, щоб надто великий сум не дожер такого.
(UKR)
2 Corinthians
2
:
9
На те бо й писав я, щоб мати доказ од вас, чи у всьому ви слухняні.
(UKR)
2 Corinthians
2
:
10
Кому ж ви прощаєте, тому й я; бо й я, коли що кому простив, то ради вас перед лицем Христа,
(UKR)
2 Corinthians
2
:
12
Прийшовши ж у Трояду на благовісте Христове, як відчинено менї двері в Господі,
(UKR)
2 Corinthians
2
:
13
не мав я впокою в дусї моїм, не знайшовши Тита, брата мого; а, попрощавшись із ними, вийшов у Македонию.
(UKR)
2 Corinthians
2
:
14
Богу ж дяка, що завсїгди дає нам побіду в Христї, і пахощі знання свого обявляє через нас у всякому місцї.
(UKR)
2 Corinthians
2
:
15
Бо ми пахощі Христові Богу в і тих, що спасають ся, і в тих, що погибають:
(UKR)
2 Corinthians
2
:
16
одним ми пахощі смерти на смерть, а другим пахощі життя на акитте; та кого на се вистачить?
(UKR)
2 Corinthians
2
:
17
Не такі бо ми, як многі, що крамують словом Божим, а щиро, як од Бога, перед Богом, у Христї глаголемо.