(UKR) Luke 10 : 1 Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
(UKR) Luke 10 : 2 Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
(UKR) Luke 10 : 3 Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
(UKR) Luke 10 : 4 Не носіть калитки, нї торбини, ні обувя, і нїкого в дорозі не витайте.
(UKR) Luke 10 : 5 У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
(UKR) Luke 10 : 6 і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
(UKR) Luke 10 : 7 У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що в в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
(UKR) Luke 10 : 8 І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед, вами,
(UKR) Luke 10 : 9 і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть ім: Наближилось до вас царство Боже.
(UKR) Luke 10 : 10 У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
(UKR) Luke 10 : 11 І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
(UKR) Luke 10 : 12 Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, ніж городові тому.
(UKR) Luke 10 : 13 Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
(UKR) Luke 10 : 14 Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, ніж вам.
(UKR) Luke 10 : 15 І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.
(UKR) Luke 10 : 16 Хто слухав вас, мене слухав; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
(UKR) Luke 10 : 17 І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
(UKR) Luke 10 : 18 Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
(UKR) Luke 10 : 19 Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й ніщо вам не шкодити ме.
(UKR) Luke 10 : 20 Тільки ж бо сим не втішайтесь, що духи вам корять ся; втішайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
(UKR) Luke 10 : 21 Того часу зрадїв духом Ісус, і рече; Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недоліткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось, перед Тобою.
(UKR) Luke 10 : 22 Усе передане мені від Отця; і нїхто не знав, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
(UKR) Luke 10 : 23 І, обернувшись до учеників на самоті, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
(UKR) Luke 10 : 24 глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотіли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
(UKR) Luke 10 : 25 І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічне насліджу?
(UKR) Luke 10 : 26 Він же рече до него: В законі що написано? як читаєш?
(UKR) Luke 10 : 27 Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
(UKR) Luke 10 : 28 Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
(UKR) Luke 10 : 29 Він же, хотївши справдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближній?
(UKR) Luke 10 : 30 Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один йшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, дійшли, зоставивши півмертвого.
(UKR) Luke 10 : 31 Случаєм ійшов якийсь священик дорогою цією, і, побачивши його, пройшов мимо.
(UKR) Luke 10 : 32 Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
(UKR) Luke 10 : 33 Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
(UKR) Luke 10 : 34 і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
(UKR) Luke 10 : 35 а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
(UKR) Luke 10 : 36 Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
(UKR) Luke 10 : 37 Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тоді йому Ісус: Їди й ти чини так.
(UKR) Luke 10 : 38 Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він у в одно село, жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
(UKR) Luke 10 : 39 А була в неї сестра, звана Мария, котра, сівши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
(UKR) Luke 10 : 40 Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
(UKR) Luke 10 : 41 Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
(UKR) Luke 10 : 42 одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.