(UKR) Luke 23 : 1 І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
(UKR) Luke 23 : 2 І стали винувата Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняв кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос - цар.
(UKR) Luke 23 : 3 Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
(UKR) Luke 23 : 4 Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
(UKR) Luke 23 : 5 Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всій Юдеї, почавши від ГалилеЇ аж посї.
(UKR) Luke 23 : 6 Пндат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
(UKR) Luke 23 : 7 і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
(UKR) Luke 23 : 8 Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
(UKR) Luke 23 : 9 Питав же Його словами многимм; Він же нічого не відказав йому.
(UKR) Luke 23 : 10 Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
(UKR) Luke 23 : 11 Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, сягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
(UKR) Luke 23 : 12 Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня; жили бо перше, ворогуючи між собою.
(UKR) Luke 23 : 13 Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
(UKR) Luke 23 : 14 каже до них: Привели ви мені чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, ніякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
(UKR) Luke 23 : 15 та й нї Ірод; посилав бо Його до вето, й ось нїчого достойного емерти не знайдено в Ньому.
(UKR) Luke 23 : 16 То, покаравши, підпущу Його.
(UKR) Luke 23 : 17 (Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
(UKR) Luke 23 : 18 Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
(UKR) Luke 23 : 19 котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.
(UKR) Luke 23 : 20 Знов же Пилат покликнув, хотівши відпустити Ісуса.
(UKR) Luke 23 : 21 Вони ж кричали: Розпий, розпни Його!
(UKR) Luke 23 : 22 Він же втрете каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
(UKR) Luke 23 : 23 Вони ж намагали голосом великим, просячи Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
(UKR) Luke 23 : 24 Пилат же присудив, щоб сталось до просьбі їх.
(UKR) Luke 23 : 25 Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
(UKR) Luke 23 : 26 І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
(UKR) Luke 23 : 27 Ійшло ж слідом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
(UKR) Luke 23 : 28 І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.
(UKR) Luke 23 : 29 Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
(UKR) Luke 23 : 30 Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.
(UKR) Luke 23 : 31 Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
(UKR) Luke 23 : 32 Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.
(UKR) Luke 23 : 33 І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
(UKR) Luke 23 : 34 Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
(UKR) Luke 23 : 35 І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
(UKR) Luke 23 : 36 Насьміхади ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
(UKR) Luke 23 : 37 і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
(UKR) Luke 23 : 38 Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським : Се цар Жидівський.
(UKR) Luke 23 : 39 Один же з повішених лиходіїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
(UKR) Luke 23 : 40 Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осуді єси?
(UKR) Luke 23 : 41 Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.
(UKR) Luke 23 : 42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
(UKR) Luke 23 : 43 ї. рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.
(UKR) Luke 23 : 44 Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землі до години девятої.
(UKR) Luke 23 : 45 І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
(UKR) Luke 23 : 46 І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
(UKR) Luke 23 : 47 Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
(UKR) Luke 23 : 48 І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
(UKR) Luke 23 : 49 Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
(UKR) Luke 23 : 50 І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
(UKR) Luke 23 : 51 (сей не пристав до ради й дїла їх,) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподівавсь царства Божого;
(UKR) Luke 23 : 52 сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусовогр.
(UKR) Luke 23 : 53 І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи нїхто не лежав.
(UKR) Luke 23 : 54 І був день пятниця, а субота сьвітала.
(UKR) Luke 23 : 55 Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тіло Його.
(UKR) Luke 23 : 56 І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповіді.