(UKR) Luke 7 : 1 Як же скінчив усї глаголи свої в слух людям, увійшов у Капернаум.
(UKR) Luke 7 : 2 В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий
(UKR) Luke 7 : 3 Почувши ж про Ісуса, післав до Него старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його.
(UKR) Luke 7 : 4 Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достоєн він, щоб йому зробив се:
(UKR) Luke 7 : 5 любить бо нарід наш, і шкоду він збудував нам.
(UKR) Luke 7 : 6 Ісус же пійшов з ними. І як вже він недалеко був од будинка, вислав до Него сотник другів, говорячи Йому: Господи, не трудись, бо я недостоєн, щоб Ти під стелю мою ввійшов;
(UKR) Luke 7 : 7 тим і себе не вважав достойним до Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужає слуга мій.
(UKR) Luke 7 : 8 Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби оце, то й зробить.
(UKR) Luke 7 : 9 Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлі, такої віри не знайшов я.
(UKR) Luke 7 : 10 І вернувшись послані у будинок, знайшли недужнього слугу здоровим.
(UKR) Luke 7 : 11 І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наш, і йшло з Ним доволї учеників Його, й багато народу.
(UKR) Luke 7 : 12 Як же наближився до городських воріт, аж ось винесено мертвого, сина єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було з нею.
(UKR) Luke 7 : 13 І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.
(UKR) Luke 7 : 14 І приступивши, приторкнув ся до мар; ті ж, що несли, з'упинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.
(UKR) Luke 7 : 15 І сїв мерлець, і почав говорити. І оддав його матері його.
(UKR) Luke 7 : 16 Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.
(UKR) Luke 7 : 17 І розійшлось слово се по всїй Юдеї про Него й по всїй околицї.
(UKR) Luke 7 : 18 І сповістили Йоана ученики його про все те.
(UKR) Luke 7 : 19 І покликавши двох ученикїв своїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
(UKR) Luke 7 : 20 Прийшовши ж до Него чоловіки, казали: Йоан Хреститель прислав нас до Тебе, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам ?
(UKR) Luke 7 : 21 Того ж часу сцїляв Він многих від недуг і ран, і духів лихих, і многим слїпим давав прозрїнне.
(UKR) Luke 7 : 22 І озвавшись Ісус, рече їм: Ідїть сповістіть Йоана, що бачили й чули: як слїпі прозирають, криві ходять, прокаженні очищають ся, глухі чують, мертві встають, і вбогі благовіствують.
(UKR) Luke 7 : 23 І блажен, хто де зблазнить ся мною.
(UKR) Luke 7 : 24 Як же пійшли посланці Йоанові, почав глаголати до народу про Йоана: Чого виходили ви дивитись у пустиню? На тростину, що вітер колише?
(UKR) Luke 7 : 25 Або чого ж виходили їй дивитись? На чоловіка, в мягку одежу одягненого? Ось ті, що в одежі пишній та роскоші, панують у царських дворах.
(UKR) Luke 7 : 26 Або чого виходили ви дивитись: На пророка? Так, глаголю вам, і більш пророка.
(UKR) Luke 7 : 27 Се той, про кого написано: Ось я досилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
(UKR) Luke 7 : 28 Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.
(UKR) Luke 7 : 29 І ввесь народ слухаючий, і митники, справдили Бога, хрестившись хрещеннем Йоановим.
(UKR) Luke 7 : 30 Фарисеї ж та законники раду Божу про них відкинули, не хрестившись від него.
(UKR) Luke 7 : 31 Рече ж Господь: Кому ж оце уподоблю людей роду сього? й кому подобні вони?
(UKR) Luke 7 : 32 Подобні вони дітям, що сидять на торгу та гукають одно на одного, та й кажуть: Ми сурмили вам, а ви не скакали; ми голосили вам, а ви не плакали.
(UKR) Luke 7 : 33 Прийшов бо Йоан Хреститель, що хлїба не їсть, анї вина не пє, і кажете: Диявола мав.
(UKR) Luke 7 : 34 Прийшов Син чоловічий, що їсть і пє, і кажете: Ось чоловік прожора та пяниця, митникам друг і грішникам.
(UKR) Luke 7 : 35 І справдилась премудрість од дітей своїх усїх.
(UKR) Luke 7 : 36 Просив же хтось Його з Фарисеїв, щоб їв з ним. І, ввійшовши з господу Фарисееву, сїв за столом.
(UKR) Luke 7 : 37 І ось жінка у городі, що була грішниця, довідавшись, що сидить за столом у господї Фарисеевій, принісши любастровий збаночок мира,
(UKR) Luke 7 : 38 і ставши коло ніг Його ззаду, плачучи, почала обмивати ноги Його слїзми, й волоссєм голови своєї обтирати; й цілувала ноги Його, й мастила миром.
(UKR) Luke 7 : 39 Бачивши ж Фарисей, що запросив Його, казав сам у собі, говорячи: Коли б сей був пророк, знав би, хто й яка се жінка, що приторкуєть ся до Него; бо грішниця вона.
(UKR) Luke 7 : 40 І озвавшись Ісус, рече до него: Симоне, маю тобі щось сказати. Він же каже: Учителю, скажи.
(UKR) Luke 7 : 41 Два довжники були в одного вірителя: один завинив пятьсот денариїв, другий же пятьдесять.
(UKR) Luke 7 : 42 Як же не мали чим оддавати, обом простив він. Хто ж оце з них, скажи, більш його любити ме?
(UKR) Luke 7 : 43 Озвав ся ж Симон і Каже: Думаю, що той, кому більш простив він. Він же рече йому: Право судив єси.
(UKR) Luke 7 : 44 І, обернувшись до жінки, рече Симонові: Чи бачиш ти сю жінку? Увійшов я в твою господу, - води на ноги мої не дав єси; ся ж слїзми обмила ноги мої, і волоссєм голови своєї обтерла.
(UKR) Luke 7 : 45 Цїлування не дав єси менї; ся ж, відколи ввійшов я, не перестала цілувати ноги мої.
(UKR) Luke 7 : 46 Оливою голови моєї не намастив єси; ся ж миром намастила ноги мої.
(UKR) Luke 7 : 47 Тим тлаголю тобі: Оставляють ся гріхи її многі, бо возлюбила много; кому ж мало оставляєть ся, мало любить.
(UKR) Luke 7 : 48 Рече ж їй: Оставляють ся гріхи твої.
(UKR) Luke 7 : 49 І почали ті, що вкупі сиділи, казати в собі: Хто сей, що й гріхи відпускає?
(UKR) Luke 7 : 50 Рече ж до жінки: Віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.